- уречевлювати
- —————————————————————————————урече́влюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уречевлювати — юю, юєш, недок., уречеви/ти, влю/, ви/ш; мн. урече/влять; док., перех. Втілювати у чому небудь матеріальному … Український тлумачний словник
уречевлювати — уречевити (утілювати у чомусь матеріяльному), матеріа[я]лізувати, у[в]тілювати, у[в]тілити, перетворювати, перетворити … Словник синонімів української мови
матеріалізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Втілювати що небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати … Український тлумачний словник
упредметнювати — юю, юєш, недок., упредме/тнити, ню, ниш, док., перех. Те саме, що уречевлювати … Український тлумачний словник
уречевити — див. уречевлювати … Український тлумачний словник
уречевлювання — я, с. Дія за знач. уречевлювати … Український тлумачний словник
перетворювати — 1) = перетворити (в / на кого що надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), обертати, обернути (в / на кого що), перевертати, перевернути (в / на кого що), робити (ким чим); переводити, перевести (в / на що надаючи нових якостей,… … Словник синонімів української мови
уречевити — див. уречевлювати … Словник синонімів української мови